The Art of Positivity

     Мистецтво, як відомо, пробуджує у нас різні емоції, спонукає думати, дарує нам естетичне задоволення та натхнення. Мистецтво рятує світ, рятує нас, допомагає нам жити та радіти кожному дню у цей важкий для країни час.
     Підсумкові заняття з англійської мови за професійним спрямуванням за темою «Народний живопис» відбулися на 4 курсі (ГД, ДО, ХОМ, ДС)
     Наївне мистецтво (naїve art) – один з напрямків примітивізму 18-21 століття, що включає як самодіяльне мистецтво (живопис, графіка, декоративне мистецтво), так і образотворчі роботи художників-самоучок, які світоглядно входять до загальної народної творчості.
Після вивчення матеріалу про відомих у всьому світі народних художниць Катерину Білокур та Марію Приймаченко ми дещо глибше занурились в історію naїve art, а саме в яких країнах воно було започатковане та почули про такі імена, як Анрі Русо, Ніко Піросмані, Бабуся Мозес, а також уже про відомих українських художників – Екстер та Малевича. Повідомлення озвучили Лілія Козлан, Ірина Кузьміна та Софія Григорович.
      Новим іменем на занятті стала сучасна художниця зі своєрідною манерою малювання та тематикою — Євгенія Гапчинська, яку називають постачальником позитиву. Цікаво, що вона увійшла у п’ятірку кращих дитячих ілюстраторів та у десятку найпопулярніших українських художників. Багатогранний творчий феномен художниці в царині станкового мистецтва, художньо-оформлювальної діяльності та дизайну може бути предметом подальшого вивчення і ювелірами, і дизайнерами середовища, одягу та графічного дизайну. Наразі вона успішно працює у різних галузях мистецько-дизайнерської діяльності, в діапазоні від ювелірних виробів і книжкової графіки до монументальних творів мурал-арту.
     В епоху швидких швидкостей, інтерактиву, цифрових технологій і глобалізації творчість цієї української художниці, як ніколи актуальна, хоча головний меседж її робіт – доброта і «дитяче беззлобне сприйняття світу» в дорослому житті.
     Стиль Євгенії Гапчинської важко не впізнати серед сотень інших художників. Її картини, на перший погляд, дитинячі (childish). Головна тема її живопису – безтурботне дитинство, тому на картинах Євгенії ми бачимо зворушливих янголят в образі дітей, з веснянками та щирими посмішками. Її роботи дуже добрі, щирі та наївні. А у наш важкий час, коли мало позитиву навколо, при спогляданні цих кумедних персонажів, покращується настрій, по тілу поширюється приємне тепло. Студенти знайомились з життєвим і творчим шляхом художниці, з картинами, обирали улюблені та висловлювали свою думку. У довільному порядку було розіграно репродукцію картини Є.Гапчинської. Щасливчиками виявились Настя Тіней та Софія Григорович.
     А що дає нам у житті позитивну енергію ? На занятті була запропонована гра “Positivity Jar”(«Скринька позитиву«), куди ми вкинули написані на аркушах слова, що означають все, що викликає позитивні емоції. Ірина Слепенюк озвучила їх. Спільними для багатьох були такі поняття, як родина, кохання, друзі, природа, домашні улюбленці, творчі успіхи, спілкування.
Щастя, радість, цінності пізнаються у порівнянні. Степан Типусяк та Олена Малиш озвучили меседж про те, що, якщо людина має їжу, дах над головою, одяг на собі, здоров’я, може бачити та чути навколишній світ, вона уже щаслива і повинна цінувати та бути вдячною за це. Про власну цінність і неповторність говорив Богдан Типусяк та Олена Ватаманюк – завжди будь собою, покращуй себе у всіх аспектах, будь терплячим та добрим до себе.
     На завершення Софія Григорович підсумувала:
« На занятті ми отримали цікавий досвід – вчитися нестандартно, цікаво у дружній атмосфері та співпраці з нашим викладачем Гулей О.Г. і, звичайно, отримали долю позитиву»

Студенти 4 курсу (ГД, ДО, ХОМ, ДС)