Викладачі коледжу – висококваліфіковані педагоги, які є членами творчих спілок України, учасниками й організаторами мистецьких виставок, дефіле, наукових заходів. Серед них – члени Національної спілки художників України, спілки майстрів народного мистецтва, Спілки дизайнерів України, лауреати міжнародних, всеукраїнських та обласних премій і конкурсів, володарі державних нагород.
Студенти щороку виборюють звання кращих на конкурсах фахової майстерності, олімпіадах, фестивалях, пленерах.
Стають стипендіатами Президента України, авторами персональних та колективних творчих виставок.
Інтервʼю зі студентами "Стипендія Президента - моя історія!"
Знайомтесь: Ірина Кузик – професію і заклад обирала без вагань
Випускниця Вижницького фахового коледжу мистецтв та дизайну імені Василя Шкрібляка Ірина Кузик навчалася на спеціалізації «Художня вишивка, моделювання та конструювання одягу». Родом із села Банилів Вижницького району. Майстриня ділиться з нами історією свого творчого шляху:
– З раннього дитинства я була оточена народним мистецтвом, зокрема художньою вишивкою, яку дуже полюбила. Тому, коли прийшов час обирати професію та заклад, де буду навчатися, сумнівів взагалі не було – я вирішила вступати саме у Вижницький
коледж. Саме тут і відкрився мені мистецький шлях, де я почала створювати свої перші більш серйозні вироби.
– Ірино, хто або що надихає тебе на творчість?
–Мене надихає багато всього: природа, люди, їхні емоції, наші традиції та весь навколишній світ. Часто черпаю натхнення у роботах наших народних митців.
– Що означає для тебе президентська стипендія?
– Отримання президентської стипендії – це велика честь і водночас відповідальність. Для мене це підтвердження того, що я рухаюся у правильному напрямку, а також сильна мотивація розвиватися ще більше.
– Що дало тобі навчання у нашому коледжі?
– Хочу відзначити, що коледж – це місце, де поєднуються професіоналізм викладачів, творча атмосфера та можливості для розвитку. Тут студент має змогу не лише навчатися, а й формувати власний стиль і бачення. Це не просто заклад, де ти здобуваєш освіту – це ніби ще одна сім’я, де ти живеш, навчаєшся, розвиваєшся та отримуєш нові знання, навички й можливості. Це неймовірні викладачі, які не лише навчають, а ще й діляться своїм досвідом, завжди допомагають і підтримують.
– Чи бачиш себе у мистецтві надалі?
– Так, я прагну реалізувати себе в народному мистецтві, створювати роботи, які будуть відгукуватися людям, та розвиватися як професіонал. У планах – нові проєкти і постійне вдосконалення.
Вітаємо Ірину Кузик і бажаємо впевнено йти до своїх мрій!
Знайомтесь: Вікторія ПАВУК – метал у її руках стає мовою традицій
Вікторія працює з ювелірними формами, поєднуючи класичні техніки – гравіювання, філігрань, металопластику – з тонким відчуттям сучасної естетики. Її прикраси народжуються на перетині ремесла і дизайну, де кожна деталь має значення. У своїх роботах вона звертається до української орнаментики, трансформуючи її у витончені сучасні об’єкти – сережки, персні, броші, кулони, кольє. Тож з цьогорічною лауреаткою стипендії Президента України для молодих майстрів – наша розмова.
– Вікторіє, розкажи коротко про себе.
– Я – студентка 4-го курсу Вижницького фахового коледжу мистецтв та дизайну імені Василя Шкрібляка, навчаюсь на відділі ювелірного мистецтва. Поєдную у своїй практиці сучасні технології 3D-моделювання із традиційними техніками обробки металу. Також я є
співвласницею фотостудії. Загалом пробую себе у різних сферах діяльності. Люблю творити красу та готувати смачну їжу.
– Як починався саме твій шлях у мистецтві?
– Народилась я у сімʼї художників, з цього, мабуть, все й почалось. А також із цікавості: як це – ідею в голові перетворити на реальну річ, яку можна тримати в руках? як проходить шлях від від перших ескізів до успішних результатів?
– І от коли ти вже сама у цьому творчому вирі, що тобі дарує натхнення?
–Мене надихає сама форма: як світло лягає на метал, або як складна геометрія, прорахована в програмі, стає живою прикрасою. А ще наснажує можливість створювати щось унікальне для людей.
– Президентська стипендія – це для тебе що?
– Це крутий фідбек. Приємно розуміти, що твої старання та всі ці години роботи над проєктами помічають на такому високому рівні. Це додає бажання рухатися далі.
– Що ти порадиш майбутнім вступникам, які ще вагаються з вибором творчої професії?
– Обирайте Вижницький коледж, бо тут дають базу, яка реально працює. Це місце для тих, хто хоче не просто вчити, а створювати.
– Дозволиш зазирнути за завісу твоїх намірів?
– Звісно. У найближчих моїх планах – успішно захистити диплом. А далі хочу розвивати студію, робити ще більше сміливих ювелірних проєктів і не зупинятися в творчому пошуку.
Саме так, не зупинятись! І ця стипендія – ще один крок у цьому напрямку, на шляху до визнання Вікторії у її прагненні розвивати традиції українського художнього металу та формувати власну мову в сучасному ювелірному мистецтві.
Знайомтесь: Олекса Жебчук - з надивленості та уяви народжуються образи
Ще одним лауреатом премії Президента України для молодих митців у 2026 році став Олекса Жебчук, студент четвертого курсу Вижницького фахового коледжу мистецтв та дизайну імені Василя Шкрібляка, який навчається на відділі ювелірного мистецтва.
Небагатослівний, але з широкою творчою душею.
Про свій шлях у мистецтво каже: «Завдяки вихованню в сім’ї митців я з дитинства розвивав хист до прикладного мистецтва. Це зумовило вибір профільної освіти та спеціалізації «художня обробка металу», в якій я продовжую професійно розвиватися».
«Образи моїх творів – це синтез надивленості, уяви та мого внутрішнього досвіду» – так він змальовує процес наповнення творчими силами.
Стипендії президента щиро радіє, оскільки вважає, що вона є одним із початкових кроків до визнання його як митця.
«Наш навчальний заклад надає ґрунтовну базу з багатьох дисциплін, зокрема: фахових предметів, рисунка, живопису, скульптури тощо. Тож тут можна різносторонньо себе реалізовувати» – узагальнює Олекса і закликає ставати на шлях майстерності саме у Вижницькому фаховому коледжі мистецтв та дизайну імені Василя Шкрібляка.
Сердечно бажаємо йому нових здобутків, а також того, що він сам собі намітив: реалізуватись як митець, прожити насичене життя.
Знайомтесь: Софія Волочій – в її роботах глибокий зміст та власний стиль
Студентка 2-го курсу освітнього рівня «бакалавр» Вижницького фахового коледжу мистецтв та дизайну імені Василя Шкрібляка Софія Волочій народилася в селі Назавизів Івано-Франківської області. Вона до будь-якої справи звикла підходити творчо та захопилася мистецтвом, яке з часом стало її покликанням і сферою професійного розвитку. Цього року юна майстриня стала лауреаткою президентської стипендії для молодих майстрів.
– Як розпочинався цей шлях у мистецтво?
– Мій шлях у мистецтво розпочався ще в дитинстві, коли я вступила до Надвірнянської художньої школи. Саме там я вперше глибоко відчула світ творчості, навчилася бачити красу в деталях і по-іншому сприймати звичні речі. Паралельно я захоплювалася ручною роботою і займалась бісероплетінням, створювала фігурки з оригамі та папʼє-маше. З того часу мистецтво поступово стало невід’ємною частиною мого життя, основою мого професійного вибору та привело у стіни Вижницького коледжу, на спеціалізацію «ювелірне мистецтво».
– Де ти шукаєш натхнення для творчої роботи?
– Особливе натхнення я знаходжу у рослинних мотивах та естетиці бароко. Природні форми – плавні лінії, витонченість квітів, їхня жива динаміка – надихають на створення гармонійних і водночас емоційних образів. Бароко приваблює мене своєю розкішшю,
складністю форм і декоративністю, де кожна деталь має значення. Саме це поєднання дозволяє створювати глибокі, багатогранні вироби зі своїм характером і настроєм.
– Поділись, будь ласка, своїми враженнями від отримання президентської стипендії.
– Отримання президентської стипендії для мене – це велика честь і відповідальність. Це визнання моєї праці, наполегливості та творчого пошуку. Водночас це сильна мотивація розвиватися далі, вдосконалювати свої навички й гідно представляти свою справу.
– Чому творчій молоді, на твою думку, варто обирати саме наш заклад?
– Навчатися у нашому закладі варто, тому що він дає можливість не просто здобути знання – тут вчать мислити як митець. Тут закладається фундамент, на якому формується власний почерк і розуміння своєї справи. Це місце, де ти зрозумієш, як працювати з ідеєю, відчувати матеріал і доводити задум до вражаючого доробку.
– Чи мрієш і далі працювати в ювелірній сфері?
– Так, мої мрії та плани пов’язані з розвитком ювелірного мистецтва. Я прагну вдосконалювати свою майстерність, створювати унікальні прикраси з глибоким змістом і власним стилем, у яких поєднуватимуться символіка, естетика та емоція. У майбутньому хочу реалізувати себе як майстриня, яку впізнають за своїм почерком, а
також розвивати власні колекції та брати участь у творчих проєктах. Найбільша мрія – щоб мої роботи знаходили відгук у серцях людей і ставали для них чимось особливим.
Студентка працює в техніках випилювання, гравіювання, філігрань, литво тощо, використовуючи срібло, бурштин смарагд та інші матеріали. Її ювелірні роботи, такі як кулони «Колекція чотирьох стихій», брошки «Політ», «Лісова Мавка», панагія «Спадок Київської Русі», жіноче кольє «Сяйво Полярної ночі» й інші – це не просто переосмисленням українських орнаментів та міфологічних образів, а й цікава і неповторна інтерпретація ювелірної краси в сучасному світлі.
Щиро вітаємо Софію з отриманням стипендії та бажаємо успішно розвиватися в обраній
справі.
Знайомтесь: Микола Цюпало – митець, який оживляє міфи у ювелірному мистецтві!
«Для мене це сигнал, що мої роботи та ідеї йдуть у правильному напрямку». «Це також велика мотивація рухатися вперед і розвиватися ще більше». Відкрити власну ювелірну майстерню Поєднувати традиційні техніки з сучасними технологіями Створити серію ювелірних робіт, присвячених кожному слов’янському богу, та об’єднати їх у пантеон «По перше Перед тим як почати, запитайте себе: навіщо це вам? Якщо це просто захоплення, добре, але якщо ви хочете зробити мистецтво своєю справою життя – будьте готові працювати і розвиватися». «Слухайте викладачів! Сприймайте їх як друга, який хоче допомогти. Вони не просто “вантажать” вас знаннями, а намагаються навчити справі». «Великі мрії здійснюються маленькими кроками. Головне – дисципліна». “Уява важливіша, ніж знання” – Альберт Ейнштейн “Займатися мистецтвом неможливо без постійних тренувань і розвитку” – ДемокрітЗнайомтесь: Брати Типусяки – молоді майстри народного мистецтва!
Степан і Богдан Типусяк – студенти Вижницького фахового коледжу мистецтв та дизайну, ОР «Бакалавр», відділ «Ювелірне мистецтво». Родом із села Пасічна, Івано-Франківської області, вони ще з дитинства цікавилися творчістю, а сьогодні – перетворюють своє захоплення у справу життя.
Як усе почалося?
«Мені завжди подобалося майструвати з дерева чи паперу, – розповідає Степан. – Але найбільше надихало те, що ці вироби можуть приносити користь».
Богдан ж відкрив для себе світ мистецтва ще в художній школі: «Мене зацікавила можливість створювати не лише красиві, а й унікальні, змістовні речі».
Хобі, що стало справою життя
Обробка металу – це не просто ремесло, а спосіб самовираження та змін. Для Степана його роботи – це джерело радості як для нього самого, так і для тих, хто цінує мистецтво. Богдан переконаний, що його творча справа з часом набуде ще більшої популярності.
Улюблені роботи – дипломні проєкти
Найважливішими у своїй творчості брати вважають дипломну роботу. Саме в ній вони втілили свої знання, майстерність та любов до мистецтва.
Майстри, які надихають
Обидва брати рівняються на свого викладача Івана Дмитровича Задорожного, який допомагає їм розвивати майстерність та шукати власний стиль.
Труднощі у творчості
Як і всі митці, вони стикаються з викликами. Степану інколи бракує ідей, але натхнення він черпає у роботах народних майстрів. Богдан додає: «Важко придумувати щось нове, але завжди можна знайти свіжий погляд на традиції».
Президентська стипендія – важливий стимул
Згідно з указом Президента України 2025 року, Степан і Богдан отримуватимуть Стипендію Президента України для молодих майстрів народного мистецтва.
✔ «Це підтримка, яка мотивує працювати ще більше», – зізнається Степан.
✔ «Це визнання моєї роботи та підтвердження, що я рухаюся у правильному напрямку», – додає Богдан.
Плани на майбутнє
✔ Удосконалювати старі техніки та використовувати сучасні технології
✔ Зберігати традиції, додаючи нові творчі рішення
✔ Створити власний пізнаваний стиль у мистецтві
Порада молодим майстрам
✔ Степан: «Вдосконалюйте свою техніку та надихайтеся народним мистецтвом».
✔ Богдан: «Кожен бачить народне мистецтво по-своєму. Головне – шукати власний стиль і вдосконалюватися».
Брати Типусяки – яскравий приклад того, як любов до мистецтва, наполегливість та підтримка можуть відкрити великі можливості. Бажаємо їм натхнення та нових творчих вершин!
Знайомтесь: Григорович Софія – ювелірна майстриня, яка творить майбутнє мистецтва металу!
Григорович Софія Вікторівна – студентка 2-го курсу ОР Бакалавр Вижницького фахового коледжу мистецтв та дизайну, відділ -“Художня обробка металу”. Народилася 30 березня 2005 року у місті Коломия, Івано-Франківська область.
Як усе почалося?
З дитинства Софія росла в атмосфері творчості – всюди люди щось майстрували власними руками, і це робило їх щасливими. «Я бачила, що вони радісні, не знають, що таке нудьгувати, і мені теж захотілося стати частиною цього світу», – згадує вона. Спочатку займалася мікровишивкою, потім почала створювати прикраси з дроту, а згодом це переросло у справжню професію.
Ювелірна справа – стиль життя
Спочатку це було лише хобі, але з часом ювелірне мистецтво стало її пристрастю і частиною життя. Софія захоплюється природними мотивами та пластичними формами у прикрасах, надихаючись творчістю французького ювеліра Рене Лаліка. А ще вона рівняється на свого викладача Івана Дмитровича Задорожного, який передає студентам секрети справжньої майстерності.
Дипломна робота – особлива гордість
Улюблена робота Софії – це дипломний проєкт, сувенірне ювелірне яйце «Олегова писанка», створене за мотивами творчості відомого коломийського писанкаря Олега Кіращука. «Я знайома з ним особисто. Це чудова і світла людина, яка зараз захищає Україну в лавах ЗСУ. Саме тому мені захотілося зробити щось на його честь», – розповідає Софія.
Президентська стипендія – це визнання!
Згідно з указом Президента України 2025 року, Софія отримуватиме Стипендію Президента України для молодих майстрів народного мистецтва. «Кожен митець прагне, щоб його роботи побачили та оцінили. Для мене ця стипендія – підтвердження того, що я зробила правильний вибір», – ділиться студентка.
Мрія: Стати майстром-універсалом, який може створити будь-який виріб Відкрити власну майстерню та не лише заробляти, а й реалізовувати творчі ідеї Знайти свій стиль і залишити слід у ювелірному мистецтві
Традиції та сучасність у ювелірному мистецтві
«Ювелірна справа базується на орнаментиці, а орнамент – це одне з найдавніших досягнень людства. Без традицій сучасне мистецтво просто неможливе. Хоча нові технології значно полегшують процес, деякі техніки збереглися ще з давніх часів», – пояснює Софія.
Порада молодим майстрам:
«Йдіть до своєї мети, не зважаючи ні на що, і ніколи не опускайте руки перед труднощами».
Цитата:
“Будь-який творчий процес, у тому числі і ювелірна справа, – це відхід від правил, які були створені раніше. Але щоб відійти від них і створити щось нове, ці правила потрібно знати. Тому без базової освіти творчість неможлива.”
Софія – це приклад того, як справжня любов до мистецтва, наполегливість і талант ведуть до визнання!
Знайомтесь: Черкач Богдан – майстер художньої обробки дерева, який рівняється на своїх викладачів
Богдан Черкач – студент 4-го курсу ОР Бакалавр Вижницького фахового коледжу мистецтв та дизайну, відділ – художня обробка дерева. Родом із мальовничого села Слобідка, що на Косівщині, з дитинства оточений красою гуцульських традицій та майстерності місцевих різьбярів.
Що надихає?
«Я рівняюся на своїх викладачів – Володимира Запорожця, Олександра Марковського та Руслана Павука. Вони не лише навчили мене техніці, а й передали любов до народного мистецтва. Також мене надихають роботи різних художників, тому я часто відвідую виставки, щоб відкривати для себе нові підходи та ідеї».
Президентська стипендія – мотивація творити ще більше!
Згідно з указом Президента України 2025 року, Богдан отримуватиме Стипендію Президента України для молодих майстрів народного мистецтва. Це важливе досягнення, яке надихає його ще більше працювати над своїми роботами. «Це мотивує мене вдосконалювати свої навички та шукати власний стиль», – ділиться студент.
Мрія:
✔ Продовжувати рухатися вперед у мистецтві художньої обробки дерева
✔ Розвивати власний унікальний стиль
✔ Займатися столярною справою
✔ Створити власну майстерню
Богдан – один із тих, хто доводить: народне мистецтво має майбутнє, коли ним займаються з душею!
