Наші випускники

Почніть робити те, що потрібно...
Потім зробіть те, що можливо...
І ви, раптом, виявите, що робите неможливе!

Приємно спостерігати за тим, як зростають професійно та стають потужними особистостями колишні студенти. Цікаво з ними спілкуватися,  чи просто здалеку слідкувати як вони розвиваються, перероджуються, здобувають досвід, розширюють власний світогляд після завершення навчання…

Ця колонка – про  «метеликів, які народжуються із коконів» та розкривають свій потужний мистецький потенціал. Кожен робить це по-своєму і тим цікавіше та радісніше Коледжу за своїх талановитих Учнів!

Дарія Альошкіна

__________________________
Повну версію інтерв’ю можна почитати в першоджерелі на сторінці офіційного сайту VOGUE

Instagram Facebook

Без знання власних традицій немає майбутнього — ця істина особливо важлива для українців сьогодні, коли ми звертаємося до власної спадщини у пошуках відповідей та підтримки. До того ж самобутні українські традиції залишаються потужним джерелом натхнення для сучасних дизайнерів та художників. 

Традиція для Дарії Альошкіної — слово з цілком конкретним змістом. Традиції — це батьківський дім у мальовничому селі Букатинка на Вінниччині, де вона виросла разом із чотирма братами і сестрами; це заняття гончарною справою та каменярством на природі біля хати, любов до яких прищепили батьки — відомі на Поділлі митці; це прикрашання власної оселі витинанками-оберегами напередодні Великодня та Різдва. Дарія впевнена: народні традиції гідні того, аби їх досліджували та передавали наступним поколінням, адже без них ми не побудуємо щасливе майбутнє.

Сьогодні ефектні ажурні витинанки Дарії Альошкіної побачив увесь світ. 2023 року Дарія взяла участь у виставці “ДНК України” під час однієї з найпрестижніших артподій світу — архітектурній бієнале у Венеції, де зобразила історію України — від скіфів та сарматів до сьогодення — через витинанки; а просто зараз її персональні виставки тривають у центрі JCC в Кракові, в Музеї українського мистецтва в Торонто та в Інституті дизайну у Варшаві. За плечима Альошкіної — співпраця з ювелірними брендами Cartier і OBERIG, оформлення стенду українських дизайнерів у паризькому салоні Maison&Objet, а також створення експозиції витинанок у штаб-квартирі ООН у Швейцарії.

Робити українську витинанку популярною в світі — справжня місія цієї тендітної білявки з великими і трохи сумними очима.

“На мене дуже вплинуло середовище, в якому я росла. Це мій фундамент, — каже Дарія. — Мої батьки — митці, познайомилися під час художньої практики в Коростені. Вони не хотіли жити в місті — поїхали на мамину батьківщину, на Вінниччину. Поселилися в селі Букатинка, бо там були кар’єри — а вони художники-каменярі за професією, це було дуже важливо. Побудували дім, народили п’ятьох дітей. Все дитинство, скільки себе пам’ятаю, мама і тато розмальовували хати, займалися керамікою, витинанкою. Тож, звісно, я пішла батьківською стежкою”.

Дарія згадує, що у її рідному селі на Поділлі були бабці, які займалися витинанкою із самого початку століття — і передавали цю традицію молодим майстрам. 

Дарія Альошкіна, яка ще підліткою вступила у Вижницький фаховий коледж мистецтв та дизайну на спеціальність художнє ткацтво, — справжня сподвижниця українських декоративних ремесел. Проте вона каже, що робить витинанки не так, як, скажімо, сто років тому — а пропонує сучасний погляд на це мистецтво, поєднуючи традиції та власну фантазію.

“Я почала робити перші кроки у витинанці в 2008 році (2007-го Дарія закінчила Львівську національну академію мистецтв, відділення монументальної скульптури). Михайло Станкевич, дослідник витинанки, тоді сказав, що вона вважається напіввимерлим видом мистецтва, адже паперові зразки погано зберігаються. Для мене це послужило поштовхом — я зрозуміла, що готова і хочу привертати увагу до неї. Зараз все набагато краще: витинанка йде вперед, розвивається. Настали такі часи, що велика увага прикута до народних традицій, рукодільних українських надбань. Це тішить”.

Дарія каже: з роботами, присвяченими Україні, планує подорожувати світом, адже “зараз велика увага прикута до України, і я вірю, що мистецтво має велику місію”. Це найкращий спосіб показати наші традиції та нашу країну, не нав’язуючи нічого, впевнена мисткиня. В інтерв’ю Дарія розповідає і про терапевтичну функцію витинанки і радить всім хоча б раз у житті спробувати це ремесло.

“Коли ти складаєш папір навпіл, вирізаєш на ньому певний малюнок і розкриваєш його — відбувається магія. Я не знаю, що вийде — просто працюю і чекаю того моменту, адже не завжди можна передбачити результат. Щоразу виходить по-новому. Сплести мереживо, скласти орнамент на папері — чи це не магія? Дуже часто на майстер-класах я говорю: займайтеся рукоділлям, це рятує у важкі хвилини. Мистецтво, робота руками ніби відволікає — сьогодні, під час війни, ми потребуємо цього особливо”.

Тетяна Кіріяк

«У кожному відтінку – частинка власної душі»  

     Мабуть, серед усього віяла мистецьких професій, художник може найбільше відобразити весь біль або затишок в душі, адже кожен рух пензликом на полотні передає палітру найпотаємніших відчуттів…Так і наша сьогоднішня гостя з Новоселицького району, випускниця 2022 року спеціалізації «Дизайн середовища» – Тетяна Кіріяк, яка малює серцем і б’ється на мистецькому фронті задля Перемоги та прославляння України.

     «…Малюю відколи себе пам’ятаю та дотепер люблю цю справу і живу цим. Жодного разу не було такого, щоб жалкувала про обрану професію. Крім того, дуже дякую коледжу за такі чудові, веселі, студентські та повні креативу роки, в яких я шукала себе, набиралась досвіду та знань. Особлива любов у мене до живопису: олійні фарби, чистий холст … дають натхнення творити щось нове, нанести всі емоції та переживання на полотно, передати в кожному відтінку себе, свою частинку, творчість – це воля емоцій та думок. Це моя медитація…»

     Тетяна продовжує навчання у Львівській національній академії мистецтв та займається дизайном інтер’єрів, оформлює їх, додаючи авторський розпис. Паралельно малює картини в діджитал арт, працює у власній техніці та успішно продає роботи. Найбільшою гордістю є одна з робіт, яка прикрашає кабінет Європарламенту та є символічною, адже на ній зображений синьо-жовтий фенікс, що символізує відродження України та незламну віру в Перемогу!

     «Місія художників-творців – показувати усьому світу наші емоції та героїчність незламного духу українців і їх Захисників. Це головна мета та вагомий внесок у Перемогу художником.» – ділиться своїми думками Тетяна.

    Тішить серце, що молоді митці не спостерігають здалеку за боротьбою, а приймають активну позицію і своїм талантом роблять вагомий внесок в допомогу. Так Тетяна разом зі своїми одногрупниками намалювали серію листівок для продажу на підтримку Збройних сил України. А мрії талановитої дівчини з ясними, сонячними очима лиш одна : “Перемога та мирне небо над вільною українською землею!”

      Детальніше з роботами Майстрині можна ознайомитись у її соцмережах:

Instagram

Надія Дубей

                                                                                «Моє мистецтво про любов…»

     Закоханість надихає та окриляє…  Так і наша сьогоднішня гостя, випускниця відділу Художнє ткацтво – Надія Дубей, яка, надихаючись красою навколо, закарбовує прекрасне аквареллю.
   Свій творчий шлях Надія почала з дитинства в мальовничому селі Турятка (Глибоцький район). Вже у школі надзвичайно любила малювати природу,  «…бо краса в простоті… все прекрасне, що створив Бог.» – ділиться Надія.
      Обираючи між художньою і кондитерською освітою, Надія обрала за покликом душі – мистецтво! Здобувши освіту на відділі Художнє ткацтво (2014 рік випуску), Надія продовжила навчання у Чернівецькому Національному Університеті. Бажаючи огорнути світ красою, влаштувалась працювати художником тканин на ткацькій фабриці у м.Чернівці (2017-2018 рр. ). Але творчість, як і акварельний мазок, не має мати меж і навчаючи діток малюванню, працює в техніці колаж та художнє ткацтво, проводить  уроки та майстер-класи як офлайн, так і онлайн і вдосконалюючи себе день за днем у 2019 році Надія приєдналась до Асоціації акварелістів Буковини.
      «…Упевнена, якщо людина сильно чогось бажає, це обов’язково здійсниться, головне поставити ціль і йти до неї кожен день попри будь-які перешкоди. Моє мистецтво про любов до природи та всього прекрасного, що оточує нас, про красу, яку створив Бог. Найбільше люблю малювати квіти й пейзажі, бо квіти, як люди, всі такі різні та гарні по-своєму. У своїх роботах намагаюся передати яскраві фарби нашого життя, радість і донести любов та тепло глядачам. Я тішусь, коли моя робота приносить позитивні емоції глядачам.»
     Надихаючись природою і красою в простоті, Надія активно бере участь у міжнародних та регіональних виставках, відвідує пленери та навчає інших мистецтву акварельного живопису:
2019: Виставка “Ейфорія” присвячена створенню Буковинської Асоціації акварелістів у “Вернісажі м. Чернівці, Україна, лютий.
Виставка “На французькій хвилі” Вернісаж, м.Чернівці, Україна, вересень.
Виставка присвячена 28-річчю незалежності України у “Вернісаж” м. Чернівці, Україна, вересень.
Виставка “Вулиці міста”, присвячена Дню міста Чернівці, Україна.
Всеукраїнська та міжнародна виставка акварельного живопису «Дні-Про» Черкаський художній музей, Черкаси, Україна.
2020: Всеукраїнська та міжнародна виставка акварельного живопису “Подих акварелі” м. Бориспіль, Україна.
2021: Всеукраїнська виставка “Люблінська весна” м. Лубни, Полтавська область, 20 травня – 20 червня.
Міжнародна виставкова – тур Україна-Польща “Наш чудовий світ”, червень-жовтень, Польща.
Регіональна виставка “Чуття однієї родини” м.Чернівці, Україна, 11-25 липня.
Виставка присвячена Дню Незалежності України, м.Чернівці, Україна, 18 серпня – 13 вересня.
Всеукраїнська трієнале, український фольк-модерн, м. Чернівці, Україна, 29 вересня – 24 жовтня.
2022: Четверта Всеукраїнська виставка “Подих акварелі”, м. Бориспіль, Україна,3-17 липня.
Четверта Всеукраїнська та міжнародна виставка “Море акварелі”, м.Київ, Україна, вересень.
Благодійна виставка на підтримку збройних Сил України, Вернісаж, м. Чернівці, Україна, 8 -15 квітня.
16 Всеукраїнська художня виставка “Чарівні барви Дніпра”, м.Київ, Україна, Вересень-жовтень.
«Благодійна виставка», м. Чернівці, Україна, липень-серпень.
Благодійний Арт’ярмарок “Мур”, Центр Леся Курбаса, м.Київ, Україна, 25 червня.
Виставка “З аквареллю в серці” Польща, Гданськ. 1 липня – 15 серпня.
Виставка “Збережи нас”, місто Варел, Німеччина, квітень.
«Благодійний аукціон», Rochester Cathedral, Англія, червень.

«…Не уявляю й дня без пензля та фарб. Живопис та Акварель то моя любов і нею хочу поділитись з Вами.»

_________________                                                                                                       Детальніше з роботами Художниці можна ознайомитись у її соцмережі:

Instagram

Іван Ядернюк та Вікторія Амоші

   Чи думає хтось, а особливо в 16 років, що обираючи професію і навчальний заклад він йде на зустріч своїй долі?
   Так і сьогоднішні наші герої, Іван Ядернюк та Вікторія Амоші, йшли на зустріч один одному, одним коридором нашого коледжу, але на різних спеціалізаціях і курсах. Іван готувався стати чарівником-ювеліром, а Вікторія – дарувати любов і знання діткам отримавши диплом педагога. Об’єднавши два серця в один дорогоцінний самоцвіт, молодята відкрили свою ювелірну майстерню «Рубін» в місті Чернівці та «…кожний робочий день з моменту закінчення навчання Ми вкладаємо у свою справу любов і вважаємо, що краще шкодувати, що ми щось зробили не так, ніж шкодувати, що ми навіть не спробували щось змінити…».
   Недарма королівський камінь «яхонт» (таку назву носив рубін при Русі) зустрічається в годинникових механізмах, так і золоті руки наших Майстрів щохвилини дарують дива як за розкладом! Бо любов і натхнення вітають в мистецьких стінах майстерні, надихаючись кожним гостем-клієнтом «…ми бачимо їхні враження та захоплені погляди, від того, що знову можуть носити свої улюблені прикраси, які зберігають найцінніше – пам’ять про близьких людей чи важливі події… Нас часто називають чарівниками або ж рятівниками і це не може не надихати та не закохувати в нашу справу з кожним днем сильніше!».
   Перегортаючи сторінки онлайн магазину Івана та Вікторії, серце наповнюється вдячністю і гордістю за наших випускників, які отримуючи цінний скарб знаннями з нашого навчального закладу примножують вміння, майстерність та досконалість у своїй справі. І при зустрічі з такими талановитими випускниками не можуть не розчулити ясні очі вже спеціалістів своєї справи, які через роки дякують викладачам і впевнено наголошують «…якби прийшлось знову закінчувати школу та обирати навчальний заклад, ми б не задумуючись обрали знову НАШ коледж!».
_________________
  Запрошуємо відвідати майстерню наших Майстрів:
м. Чернівці, вулиця Кобилянської, 10, ювелірна майстерня «РУБІН» https://g.co/kgs/vYE3Cn
та онлайн магазин: https://www.instagram.com/jewerly_prizent_ua_/ .

Тетяна Романюк

    Як по білому домотканому полотні несли турботливі руки в цей світ малятко, в перший зимовий день, вишиваючи слідами по снігу гуцульські візерунки та закладаючи любов до вишивки новородженій Тетянці, уродженці села Виженка що на Вижниччині.
   Сьогодні ми розкажемо Вам про нашу випускницю відділу художньої вишивки, моделювання та конструювання одягу Тетяну Романюк, що у 2012 році закінчила наш освітній заклад, а слідом і Чернівецький Національний Університет здобувши кваліфікацію Бакалавр.
Мабуть, і сни Тетяни, як вишиванки, бо з-під її руки вилетів наче птаха не один вишитий виріб, який тепер тішить своїх власників: «…Я люблю вишивати всім серцем і скажу навіть більше – душу я у вишивку вкладаю. Кожен сантиметр, кожен орнамент і фігура є для мене особливим витвором мистецтва».
   Живучи в обіймах гір та «…черпаючи натхнення в Карпатах та українській пісні…» Тетяна кожен день досліджує та осучаснює традиційну вишивку «…час за вишивкою збігає дуже швидко, але кожного разу це час, який я проводжу із задоволенням і з відчуттям причетності до великої історичної спадщини України. Вишивка для мене – це своєрідна медитація, бо творчий процес відволікає від буденності та заспокоює»…
   Не може не тішити та не надихати, таке молоде і ніжне серце, що несе людям цінний скарб – справжню українську вишивку, з її символами й традиційними орнаментами, відроджує своєю любов’ю забуті візерунки.
Тетяну добре знають в мистецьких колах, являючись членом спілки “ГО Рукотвори Буковини” вона не просто заселяє ниточку в голочку і пише ними по полотні, для неї це щось більше, бо «…Вишивання – це ті терени, де розкошує душа…».
    Наразі Майстриня робить проєкт по відтворенню Виженської сорочки – збирає орнаменти села. Її роботи можна зустріти за межами нашої Неньки та в колекціях дизайнерів України, але при всій зайнятості та виховуванні донечки вона встигає брати участь у мистецьких фестивалях:
2018 р. «Лудинє» (Косів);
2017 р. «Довбушева юшка» (Ясіня);
2019 р. «ХХVI Міжнародний Гуцульський фестиваль» (м.Вижниця);
2021 р. Виставка національної спілки майстрів народного мистецтва України та кращий твір року.
   Тож допоки серед тих, хто карбує історію України, є майстри, що бережуть нашу культуру і традиції – цей народ не викреслити та не знищити!
_________________________
   Детальніше з роботами Майстрині можна ознайомитись у її соцмережах:

Марта Чорней

    Даруючи любов і турботу трьом дітками «…хочеться кричати … , відкрити іншим очі, які в рутині забули про красу світу та життя!»
     Перебираючи пухнасту пряжу вмілими пальчиками, з нами сьогодні поспілкувалась випускниця відділу художнього ткацтва – Марта Чорней, 2004 року випуску, яка вже сама викладач у Кутській художній школі ім. І. Брошкевича понад 10 років. Окрім засіювання жнив знань в учнів, любові та піклуванні про свою багатодітну родину знаходить час для мандрівок чарівними Карпатами й творчому розвитку в техніці ткацтва та мозаїки з яєчної шкаралупи.
     З дитинства поринаючи у світ не дитячих філософських книжок «…сформувала світогляд, що усе не просто так. Одвічне питання «Хто ми», «Що ми», «Що нас оточує». Звичайно як художнику хочеться втілити ці запитання у своїх роботах. Дослідницька та пошукова робота, самовдосконалення, пошук вищого сенсу життя відбуваються все життя. Сакральні символи є скрізь і всюди в нашому житті, просто ми їх не помічаємо, або не розуміємо що це вони. Художнику хочеться кричати про них, відкрити іншим очі, які в рутині забули про красу світу та життя.»
    Закохавшись у ткацтво з юних студентських часів, протягом років, цуплячи час у сім’ї та роботи у школі, Марта вплітає душу та думки у нитки «…творення картин з ниток чи з яєчної шкаралупи – це оазис у пустелі, для мене це тихий причал у бурхливому морі, те що дає сили та натхнення рухатись далі. Це спосіб звернути увагу на прекрасне…»
    Чи можна перерахувати творчі здобутки вчителя? Митця який вкладає всю душу, досягнення якого втілено в здобутках учнів, які є переможцями та призерами багатьох Міжнародних, Всеукраїнських, обласних та регіональних конкурсів.
     Також роботи Марти експонувались на виставках:
Виставка випускників коледжу» 2019 р. м. Чернівці;
Виставка викладачів та учнів КДХШ ім. І. Брошкевича» 2021 р. м. Косів
«…Даний час, в якому ми живемо дав усвідомлення того, що життя справді коротке та не передбачуване, тому ні в якому разі не можна відмовлятися чи відтерміновувати свою мрію, а моя мрія і ціль – ще більше ткацтва та тканих робіт.
   У ці складні часи війни мистецтво, як молитва, що звертається до Всесвіту з проханням…»
__________________
 
Детальніше вироби Майстрині можна переглянути на її аккаунті https://www.instagram.com/chorneymarta/
 

Ілля Шинкарюк

   Магія дерева, його аромат, тепло і дотик майстра лишає слід на дерев’яному полотні на десятиріччя… Обираючи для наших діток обійми на ніч, кожен, не задумуючись, обере запашне справжнє дерево, ліжка зроблені з ніжністю і любов’ю…
   Сьогодні ми розповімо про нашого випускника відділу художня обробка дерева – Шинкарюка Іллю.
   Золоті руки майстра пахнуть деревом і турботою про діток. Він чарівник, що дарує затишок виготовляючи ліжка в яких приходять найсолодші сни малечі. Звичайно майстер не боїться і других замовлень меблів ручної роботи, але дитячі ліжка то окрема любов.
   Ілля здобув ступінь бакалавра в коледжі 2019 року. Чітко бачив своє майбутнє і не продовжуючи навчання, паралельно із художньою освітою, займався самоосвітою у напрямку маркетингу, інвестицій, роботі з людьми, бо знав що це є важливою складовою усього бізнесу і приклав всі сили, щоб почати свою справу.
  «…Стосовно вибору ніші – визначився ще в коледжі, адже мотивують та дарують натхнення компанії, люди, виробники, які досягли успіху завдяки продукту чи послузі, без якого багатомільйонні користувачі тепер вже не уявляють свого життя, і мало хто задумується, що стоїть за цим. Для мене – це віра, наполеглива праця і самовідданість обраній справі!»
   І кожен раз лишаючи в будинку вдячного замовника частинку своєї душі з ароматом дерева, мріє про вільне майбутнє, де на шляху довершеності немає меж!
_________________________________________
   Детальніше вироби Майстра та його команди можна переглянути на його робочому аккаунті https://www.instagram.com/mebli_dovetail/

Тетяна Глядченко

  Що може більше зігрівати душу викладача ніж успіхи його студентів та випускників? Через роки випуску, за щебетливою бесідою, вчорашні діти, а сьогодні знані митці повертаються та, зігріваючи розповідями, тішать рідну альма-матер своїми досягненнями! Одною з таких мисткинь в сфері сучасного ткацтва та  живопису є землячка коледжу, випускниця 2014 року спеціалізації “Художнє ткацтво” – Тетяна Глядченко.  Художниця, яка живе у мальовничому містечку Вижниця, що у народі називають «Воротами Карпат», у найменшому містечку Європи.

  Творчий шлях маленької Тетянки почався ще з дитинства, адже вже з малих літ вона знала, що стане художницею.
Закінчивши Вижницьку художню школу та Вижницький коледж прикладного мистецтва, художниця здобула ступінь вищої освіти магістр у Чернівецькому національному університеті.

«…Надзвичайно люблю наші Карпати і оспівую їх у своїх полотнах. У композиціях для гобеленів використовую сакральні мотиви, традиційну орнаментику і символіку України.
Часто у художників питають, що їх надихає. І я знайшла відповідь, що керує мною особисто. Надзвичайно люблю спостерігати за тим, як працюють інші митці – це спонукає мене не гаяти часу і працювати. Оскільки наше містечко повне творчих талановитих людей, я маю можливість і нагоду писати етюди та спілкуватися з такими художниками як: Володимир Воронюк, Віталій Писарюк, Віталій Косович, та ще з багатьма іншими не лише у Вижниці, але й в інших куточках України…»

На даний час Тетяна являється членом Буковинської Асоціації Акварелістів, активна учасниця міжнародних, всеукраїнських, обласних виставок, ярмарок, пленерів.
Основні виставки:
«Різдвяна виставка, Київ-2014;
«Світ Божий як Великдень», Одеса-2015;
«Море Акварелі» Одеса-2020;
«Світ Божий, як Великдень», Київ-2021;
«Меморіал Куїнджі» 2021;
«Breath of Watercolor” 2021;
Mostra dell’Artigianato – Firenze MIDA 2022 – найбільший в Європі ярмарок майстрів та ремісників – 2022;
“Патріотична» Київ-2022;
Дні Українського мистецтва. Афіни – 2022 р.

«…Не дивлячись на ситуацію у країні я продовжую брати участь у різних міжнародних проєктах, де представляю роботи які передають автентичність нашого народу. Стараюся розвивати культуру на мистецькому рівні. Це мій спосіб боротьби з окупантами. А також мистецтво допомагає підтримувати мій  моральний дух, як митця, так і мого глядача.

Щиро надіюся, що в Україні настане мир і вже незабаром зможу відкрити свою персональну виставку. Це одна з цілей на майбутнє)…»

 _________________________________________

Детальніше з творчістю Тетяни можна ознайомитись на її соц.сторінках:

Дмитро Пожога

Історія успіху випускника Вижницького фахового коледжу мистецтв та дизайну – Дмитра ПОЖОГИ.
Успіх приходить завдяки титанічній праці та ЛЮБОВІ до обраної професії!

Анастасія Швецова

Настя вступила до коледжу п’ятнадцятирічною дівчинкою. На той момент ще не до кінця розуміючи власне призначення, знала лише, що хоче займатися творчістю і прагне досконало цьому навчитися… Вона вирішила стати ювеліром, тому робота з художнім металом захопила, поглинула увагу та зусилля повністю.

З часом дівчина стала виділятися серед інших і в образотворчому мистецтві. Живопис, малюнок – дисципліни, які давали змогу творчо висловлювати глибину світовідчуття. Настя Швецова – учасниця і переможець численних конкурсів з живопису і графіки.

Дівчина багато разів підкорила найпрестижнішу міжнародну виставку в Україні  «Ювелір Експо», представляючи там свої роботи. А в 2019 році перемогла у конкурсі ескізів на кращий ювелірний дизайн в номінації «За креативність художнього образу». Журі було вражене ескізом Насті «Голос води». Вже за рік, цей ескіз із ідеї переріс у бакалаврську дипломну роботу та був втілений у дорогоцінному металі.

Сьогодні  Анастасія Швецова – художниця з неповторним власним почерком. Вона – працьовита і дуже незвичайна, тому ділиться зі світом своєю творчістю, в якій – чаруюча глибина… Варто пірнути у цю глибину – там океан натхнення!

Дипломна робота

Процес створення

Ювелірний ескіз

Дівчина-натхнення…

“Motivation for artists” – феєрія творчості Анастасії Швецової та відеографа Вадима Перетятка – ніби трейлер до кінофільму. 

Команда, яка створила цей ролик.
Автори ідеї: @anastasia_radjivna, @helenakalynchuk
Аерозйомка: @ivan_plehutsa
Текст: @inna_mi_k
Диктор: @anngrapess
Відеозйомка: @vadimnikolaevich2205