практичний психолог коледжу

Оксана Кисельова

Поради студентам, які допоможуть краще підготуватись до здачі національного мультипредметного тесту

І. Застосовуйте правила тайм-менеджменту, щоб оптимально організувати свій час. Ось, наприклад:

Приділяйте щодня близько години в день на завдання, яка наближає вас до глобальної мети.
Один місяць = одна маленька мета. Глобальну мету необхідно розбити на маленькі завдання, які можна виконати протягом місяця. Так потроху ви наблизитися до своєї основної мети.
Ті завдання, які займають менше двох хвилин, необхідно зробити первинно, щоб потім присвятити себе більш складним завданням.
Метод «10 хвилин». Пообіцяйте собі займатися якимсь завданням лише десять хвилин. Найімовірніше, ви втягнетеся в процес і доробите все до кінця. Дивно, але наш мозок працює саме так.
«Правило жаби». Рекомендується починати роботу з, як мінімум, однієї справи, яким не хочеться займатися, але важливо зробити. Це називається «з’їсти жабу». Як результат – полегшення, що одне з таких справ виконано.
Не забувайте чергувати види діяльності і типи занять – це підвищує продуктивність і допомагає не втомлюватися від монотонної роботи.
Скористайтеся сервісами-помічниками, які виконають багато завдань за вас і зроблять ваше життя легше.
Аналізуйте в кінці кожного дня, що встигли зробити, а що ні і чи задоволені ви результатом. Спостерігаючи цілісно картину, ви зможете зрозуміти, що слід змінити в кращу сторону.
Кожна задача повинна мати свій дедлайн – це допоможе раціонально планувати і розвивати самодисципліну.
Наведіть порядок в голові і просторі. Викиньте весь мотлох і інформаційне сміття, який засмічує вашу голову. Так ви заощадите час і зробите своє життя простіше і вільніше.

ІІ. Для вдалого запам’ятовування матеріалу можна виконувати наступні вправи:

Асоціація. Асоціація один із найкращих способів для запам’ятовування. Головний секрет – асоціація має базуватися на тому, що вам близьке і добре знайоме. Так, іноземні слова за написанням або вимовою можна асоціювати з українськими, а постаті історичних осіб з рідними чи знайомими.
Усвідомлення. Спочатку обирайте пріоритетну інформацію, концентруйтесь, аналізуйте логічні зв’язки. Варто звернути увагу на основні пункти та сконцентруватися на найважливіших елементах.
Висловлення думки. Коли вивчаєте новий матеріал, можете висловлювати свої почуття та емоції, які викликає у вас отримана інформація. Таким чином підключається інтелектуальна та емоційна складові, що допомагає швидше оволодіти необхідними знаннями.
Повторення. Для того аби запам’ятати щось нове, варто постійно повторно звертатися до матеріалу. Можна перечитати перед сном, перед заняттями, постійно застосовувати практично. Якщо це лекція, можна обговорювати матеріал з зацікавленими одногрупниками, більш практичні навички можна перевірити за допомогою тестів або вправ.
Організація. Ще на етапі вивчення матеріалу варто його класифікувати, виокремити/підкреслити головне. Це спростить вивчення, і в разі необхідності ви легко знайдете потрібне слово або абзац. Не обов’язково дотримуватись класичних розділів, можна вигадати жартівливі назви, що залучить емоційну пам’ять.
Розслаблення. Для запам’ятовування необхідно очиститись від зайвого. Наприклад, якщо вам дошкуляє стрес, варто його позбутися, розв’язати нагальні питання, а вже потім братися за вивчення чогось нового. Адже у спокійному стані людина краще запам’ятовує матеріал і застосовує різні прийоми запам’ятовування.

Загальні рекомендації для ресурсу

У зв’язку з воєнним станом в країні ми живемо у високому перманентному стресі, який забирає величезну кількість життєвої енергії. Це позначається на якості навчання та викладання, особистісній взаємодії між учасниками навчального процесу та впливає на загальну успішність. Тому важливим є розуміння, що чим складніші обставини, тим більше уваги потрібно приділяти якісному відпочинку та напрацюванню ресурсу. Ось загальні рекомендації для всіх учасників навчально-виховного процесу, які допоможуть зробити свої робочі дні більш ресурсними та уникнути зайвого стресу.

Методи регуляції психофізичного стану.

Фізіологічний рівень

– достатньо тривалий і якісний сон (провітрювання приміщення перед сном, дотримання режиму сна: засинати і прокидатись в один і той самий час);

– збалансоване, насичене вітамінами і мінералами харчування (особливо протистресовими вважаються магній і вітамін Е);

– достатнє фізичне навантаження (заняття спортом, ранкова гімнастика);

– дихальні вправи (заспокійливе з подовженим видихом дихання зменшує надлишкове збудження і нервове напруження; мобілізуюче дихання з збільшеним вдихом допомагає подолати в’ялість, сонливість);

– танці (танцювальні рухи під ритмічну музику сприяють звільненню від негативних емоцій, так само, як і будь-яка хатня робота);

– масаж (допоможе як класичний масаж, так і масаж біологічно активних точок на руках і ногах людини; корисно просто походити босоніж по землі, або по насипаним у коробку камінчикам)

– терапія кольором (зелений та синій колір допомагають заспокоїтись, червоний та жовтий надають енергію і бадьорість)

– ароматерапія (запахи апельсину, бергамоту діють на нервову систему збуджуючи, з’являється відчуття припливу сил; запахи лаванди, анісу, шавлії діють заспокійливо, допомагають зняти нервове напруження);

– водні процедури (контрастний душ перед сном допоможе зняти втому дня, а зранку додасть бадьорості).

Емоційно-вольова регуляція:

– спілкування з сім’єю, друзями;

– перегляд гумористичних передач, статей (сміх позитивно впливає на імунну систему, активізуючи Т-лімфоцити крові; у відповідь на вашу усмішку організм продукуватиме бажані гормони радості; гумор чудово «перезаряджає» негатив);

– музика (найкраще сприяє гармонізації психоемоційного стану прослуховування класичної музики, хоча у малих дозах рок теж буває корисним, він допомагає вивільнитись від негативних емоцій);

– заняття улюбленою справою, хобі (комп’ютер, книжки, фільми, в’язання, садівництво, рибальство, туризм тощо)

– спілкування з природою (природа завжди дає людині відчуття припливу сил, відновлення енергії);

– спілкування з тваринами;

– медитації, візуалізації (існують цілеспрямовані, задані на певну тему візуалізації – уявно побувати у квітучому саду, відвідати улюблений куточок природи тощо);

– аутотренінги, самонавіювання (емоційне напруження безпосередньо пов’язане з напруженням м’язів – у стані стресу організм входить у стан «бойової готовності» до активних дій; знімаючи напруження певної групи м’язів, можна впливати на негативні емоції, позбавитись від них).

В даний час, ми – українці, проживаємо надзвичайно важкий період, пов’язаний із війною в нашій країні, і, навіть перебуваючи в тилу, рівень стресу є надзвичайно високим, адже працю, побут, навчання і дедлайни ніхто не відміняв. Є багато способів як повертати собі ресурсний стан у стресових ситуаціях, і серед них існує надзвичайно ризикований – вживання наркотичних речовин. Часто серед молоді можна почути відповіді про те, що наркотики допомагають покращити настрій, підбадьоритися, поглянути на все «під іншим кутом», а це говорить про відсутність знань про наслідки їх вживання.

Пропонуємо вам ознайомитись з інформацією про дію наркотичних речовин, розвіяти поширені міфи, пов’язані з їх вживанням та послухати лекцію «Вся правда про наркотики», яку читає діючий військовий ЗСУ Валерій Маркус.

https://youtu.be/QV0bNHl-aB4

«Стрес і Психологічна травма»

Наше суспільство продовжує функціонувати у стані війни, яка торкнулася усіх сфер життя та змінила його хід. В даних умовах важливо розуміти, що відбувається із нашою психікою, щоб могти вчасно розпізнати ознаки стресу, психологічної травми та допомогти собі і своїм близьким бути в ресурсі в такий надскладний час.

Отже,Стрес – це неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію чи подразник ззовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи.

Є три стадії стресу:

Стадія тривожності.Організм стикається з деякими подразнюючими чинниками середовища та намагається пристосуватися до них. Але якщо стресор продовжує діяти довгий час, то відбувається виснаження гормональних ресурсів (третя стадія) і зрив систем адаптації, в результаті чого процес набуває патологічного характеру і може завершитись хворобою чи смертю індивіда.

Стадія резистентності.Відбувається адаптація до нових процесів.Ми вчимося жити зі стресом, звикаємо до нього. На цій стадії підвищуються стійкість та протидія організму до подразників, активізується розумова діяльність, мобілізуються воля, бажання подолати обставини.

Якщо чинник стресу сильний, він не зменшується й не зникає, то психіка входить у стадію виснаження. Якщо людина не розуміє, що вона живе в постійному стресі та не усуває його, це може призвести навіть до летальних випадків. Коли людина працювала на стресовій роботі, не слідкувала за фізичним і психічним здоров’ям, не відпочивала, може статися той-таки інсульт або інфаркт. Це – про вислів “згорів на роботі”.

Найбільший дослідник стресу Ганс Сельє вважав, що адаптаційний капітал (ресурс) – це стала скінченна величина. Тобто людина народжується з певним запасом енергії і якщо витрачає його швидко, то він закінчується, і людина помирає. Якщо розтягує цей капітал, то живе довше. В кожного цей адаптаційний капітал різний, є більш енергійні люди, є – менш енергійні, але його можна поповнювати. Коли ви втомлені та виснажені, треба відпочити, набратися сил – і знову поповнити той капітал

«Емоційний інтелект. Чому він такий важливий?»

Напевно кожному відомий той факт,що інтелект (знання, уміння, навички) безумовно, дуже важливий для кожної людини, він є фактором успішності в навчальній і професійній діяльності, але чи є він визначальним у нашому житті? Виявляється, ні. У більшості випадків високого інтелектуального рівня недостатньо, оскількиуспіх у великій мірі залежить ще й від вміння ефективно спілкуватися з людьми, а це не можливо без розуміння і управління власним емоційним станом. Це і є сфера емоційного інтелекту.

Термін «Емоційний інтелект» почали застосовувати на почаку 1990-х років. Американські психологи П. Саловей і Дж. Майєр застосували його для сукупності позначень ступеня розвитку такий якостей як самосвідомість, самоконтроль, мотивація, вміння ставити себе на місце інших людей, налагоджувати взаєморозуміння і т.д.

Емоційний інтелект – це здатність розуміти, усвідомлювати і управляти власними емоціями, своєю мотивацією, думками і поведінкою, регулювати свій емоційний стан, а також це вміння управляти емоційними станами інших людей, помічати їхні актуальні потреби, співпереживати і розвивати їхні сильні сторони.

Емоційний інтелект містить в собі п’ять базових складових:

Самопізнання або здатність усвідомлювати свої емоції. Тобто вміння помічати свої емоції, могти назвати те, що ми відчуваємо. Це дає нам можливість легше та швидше приймати рішення в будь-яких ситуаціях.
Саморегуляція або здатність управляти своїми емоціями. Вміння свідомо реагувати на зовнішні подразники та контролювати свої емоційні стани, володіти собою в певних ситуаціях, вміти при потребі визначити міру свого впливу, заспокоїти себе. Це дає можливість нам краще адаптовуватись та бути стресостійкими.
Самомотиваціяабо вміння управляти власними бажаннями, емоційними поривами. Це вміння самостійно себе надихати, знаходити власні сенси, ставити перед собою рельні цілі і поступово їх досягати.
Емпатіяабо вміння розпізнавати емоцій інших людей. Також здатність враховувати почуття інших людей при прийнятті рішень, навик слухати і чути. Це дає навички співпереживати і підтримувати.
Соціальні навички– вміння створювати здорові стосунки, зацікавлювати людей, працювати в команді, вирішувати конфлікти, знаходити спільні точки дотику, вміння будувати довготривалі, здорові стосунки в парі.

Як розвивати Емоційний Інтелект?

Спостерігати за своїми станами протягом дня – як реагуєте на ті чи інші події, людей.
Задавати собі запитання: «Що я відчуваю зараз?», «Чому я говорю, дію саме так?»
Звертати увагу на свої думки і які емоції вони викликають.
Вчитися виражати свої емоції вербально, називати їх: «Я відчуваю..». Це дозволить знизити її інтенсивність і ефективніше з нею справитись.
Дозволяти собі проживати емоції різного спектру, визнавати їх.
Вчитися керувати емоціями, розвивати самоконтроль, запитувати себе: «Що найкраще я можу зараз зробити?»
Проявляти до себе більше емпатії, доброти, підтримки, це дає впевненість і сили, а також змогу бути більш емпатійним до інших.
Читати книги, статті по емоційному інтелекту.
Проявляти інтерес до почуттів інших людей, до їх життя.
Тренувати активне слухання, бути уважним, не перебивати.
Витися відстоювати власні межі і вчитися спілкуватися методами ненасильницької комунікації.

Емоційний інтелект є вродженою здатністю людини, яка піддається тренуванню протягом усього життя.Тому варто починати розвивати його, навіть якщо попередньо ніколи цим не займались, адже це гарантовано полегшить життя вам і вашому оточенню

Що варто знати про мотивацію

Слово «мотивація» досить часто на слуху – передачі, статті, блоги, але чи вірно ми розуміємо трактування цього слова? Давайте розберемося що до чого.

Мотивація –це сума психологічних процесів (потреби, бажання, уява, увага, воля, мислення і т.д.), які спрямовують нас, нашу поведінку у напрямку до цілі. Або простішими словами – це те, в який спосіб я розвертаю себе на шляху до цілі.

Вчені, дослідники, зокрема І. Павлов, говорив про «рефлекс цілі» або руховий рефлекс, який є біологічною складовою людини, а наша біологія влаштована так, щоб постійно бути в русі до певної мети і долати перешкоди. Отже, це означає, що ми не можемо не мати мотивації, оскільки ця функція «прошита» в нашому організмі. І якщо в житті людини трапляється так зване «мотиваційне затишшя», то цей період в нормі може бути коротким, але якщо він затягується, то це може свідчити про певне порушення в особистісному функціонуванні (на щастя, таке виправляєтьсяJ).

В основі мотивації лежать потреби (за А. Маслоу):

Фізіологічні: дихання, їжа, сон, секс
Безпеки: здоров’я, майна, майбутнього
Соціальні: дружба, сім’я, інтимність
Поваги: самоповага, впевненість, досягнення
Самовираження: творчість

Із цього стає ясніше, що мотивація – поняття вкрай індивідуальне, оскільки залежить від потреб кожної конкретної людини, тому способи задоволення цих потреб будуть відрізнятися.

Коли починає формуватись мотивація?

Вона формується не у 8, 10 або 16 років, мотивація починає формуватись із восьмого місяця життя маленької людини, як тільки вона починає повзати і тягнутися до об’єктів, які її цікавлять. І тут надзвичайно важливо як будуть проявляти себе батьки: або відтягувати її, чи (ні в якому разі) бити або кричати, виривати з рук, або попередньо забирати небезпечні об’єкти з кімнати і направляти її рухи. Тобто, в залежності від поведінки батьків дитина засвоюватиме різні базові установки, такі як: «рухатися до цілі небезпечно» або «рухатися до цілі цікаво, радісно».

Види мотивації

Мотивація «До», виражається в словах «Я хочу», її ще називають позитивною, оскільки вона містить в собі образ цілі і певний вектор дій.
Мотивація «Від» виражається в словах «Я не хочу», її ще називають негативною, оскільки спрямована на уникнення джерела дискомфорту. В цьому випадку варто задати собі запитання «А що я хочу замість цього?», тоді є шанс на певний напрямок руху і досягнення результату.

Ключовим поняттям мотивації є мотив. Це ідеальний (не обов’язково існуючий в матеріальному світі) предмет, на досягнення якого спрямована діяльність особистості.

Види мотивів:

Мотив влади (бажання впливу, контролю та престижу)
Мотив досягнення (бути краще всіх, бути краще себе, планувати довготривалі цілі)
Мотив приналежності (мати друзів, зберігати друзів, проводити час з друзями)

Як знайти мотивацію?

Для початку проаналізувати:

Перш за все запитати себе про власні потреби: «Що мені важливо зараз мати/знати/ робити?», «З ким і де мені важливо бути?»? «Що мене цікавить зараз у житті?»
Друга категорія запитань: «Як я розумію, що хочу саме цього?», «Які в мене ресурси для реалізації?», «Як я досягав/ла цілей в минулому?», «Що мене лякає в досягненні цілі?»
Третя категорія запитань: «Чи маю план досягнення цілі?», «Хто в моєму середовищі сприяє досягненню цілі, а хто перешкоджає?», «Як я буду підтримувати себе, коли ставатиме важко?»

Розписати план досягнення бажаного (про це в наступних статтях)
Створити собі умови (із наявних ресурсів) для натхнення
Підтримувати себе та бути добрим до себе. Шукати підримку в інших
Приміняти конструктивну критику замість «критиканства»
Фіксувати найменші позитивні зрушення у досягненні цілі
Читати історії успішних людей, брати корисне для себе.
Розширювати горизонти сприйняття, більше цікавитися собою і навколишнім.

«Постановка цілей за методикою SMART»

Кожен із нас має потреби і бажання, але не кожен знає як ефективно діяти щоб втілити їх в життя. В досягненні цілі важливим є не тільки особливості нашої мотивації, а й чітке розуміння Що саме, Як і Коли ми хочемо. Для цього є методика постановки цілей по SMART.

Абревіатуру SMART стали використовувати в 1954 році. Її ввів Пітер Друкер, намагаючись окремо описати критерії складання цілей. Він розумів, що для ефективної роботи і досягнення успіху потрібно правильно мотивувати себе, вміти відрізняти важливе від термінового. Тому ці п’ять пунктів постановки завдання стали для нього своєрідним з’єднанням вимог, які пред’являються безпосередньо мети, а не тому, хто до неї буде прагнути

SMART:

S – Specific (конкретика);

M – Measurable (вимірність);

A – Achievable (досяжність);

R – Realistic (реалістичність, значимість);

T – Timed (часовий відрізок).

На підставі цих пунктів і буде будуватися реальна постановка цілей засмарт методикою. Саме це і визначає ефективність будь-яких дій.

Постановка завдань по SMART

Зазвичай технологія SMART постановки цілей логічна і зрозуміла. Однак є певні особливості, які часто викликають труднощі при інтерпретації або проектуванні на своє життя. Саме тому ми розглянемо постановку мети по смарт на прикладах, розібравши кожен пункт.

Specific (S) – конкретика. Правильна постановка задач по SMART потребує конкретної мети. Наприклад: не«стати фінансово незалежним», а «забезпечувати себе і платити за оренду житла».

Measurable (M) – вимірність.Ціль має бути вимірюваною. Якщо мова йде про прибуток, то її краще вимірювати певними цифрами.

Наприклад: не «Стати фінансово незалежним», а «Мати дохід 500 $ в місяць».

Achievable (A) – досяжність.Критерій досяжності означає, що мета вам вже під силу або знаходиться в зоні росту. У вас достатньо знань і навичок, щоб її досягти. Або буде потрібно трохи попрацювати над собою, щоб з нею впоратися.Даний пункт передбачає наявність чесного ставлення по відношенню до самого себе.

Наприклад: не «Подвоїти дохід», а«Отримати підвищення на роботі»

Realistic (R) – реалістичність і значимість. Перш ніж ставити ціль, потрібно зрозуміти, чи дійсно вона важлива для вас. Найкраще ставити одну мету, яка є найбільш важливою для вас в даний відрізок часу.

Наприклад, бажання більше подорожувати ніяк не сполучається з бажанням вийти на ровий рівень в своїй діяльності. Доведеться вибирати щось одне.

Timed (T) – часові рамки. Ставити тимчасові рамки дуже важливо. Мета повинна мати точну дату.

Наприклад: не «вивчити нові методи графічного дизайну протягом року», а «вивчити один метод ГД протягом двох місяців»

Здатність ставити цілі і завдання перед собою потрібно напрацьовувати і регулярно тренувати, тоді і з’явиться результат і задоволення від себе.

Як дистанційне навчання зробити комфортним?

З початком карантину, ми перейшли на формат дистанційної роботи. Для багатьох студентів це буде перший такий досвід, тож кожному доведеться шукати спосіб, як виконувати всі завдання з дому без втрати продуктивності й у тісному контакті з викладачами

#Дій_проти_насильства

Студенти коледжу долучилися до Всеукраїнської акції: «16 днів проти насильства», яка триває в період з 25 листопада до 10 грудня.

Світлана Думич, студентка І курсу спеціалізації Образотворче мистецтво та креслення, Ірина Колотило та Алла Щербань, студентки ІІ курсу спеціалізації Художня вишивка, створили авторські роботи, в яких зобразили побутові картини насильства. Завданням для дівчат стало також продумати можливі шляхи протидії зображеному насильству. Саме їх обговорили разом з практичним психологом освітнього закладу Мариною Юріївною Гакман.

Метою проведення таких форм роботи є привернення уваги громадськості до актуальних для українського суспільства проблем насилля в сім`ї, щодо жінок, жорсткого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми, забезпечення рівних прав жінок і чоловіків та активізації партнерського руху органів державної влади, закладів освіти, громадських організацій до проблем насильства.

В нагоді стали буклети, розроблені службою у справах дітей Чернівецької облдержадміністрації «Не мовчи-захисти себе» та рекомендації Ради Європи щодо поваги, захисту та здійснення прав дитини в цифровому середовищі.

Матеріали проекту «Боротьба з насильством щодо дітей та молоді в Україні» доступні на сайті Міністерства освіти і науки України та Офісу Ради Європи за посиланням https://www/coe/int/uk/web/kyiv/combating-violence-against-children-in-ukraine.

#сесія

Як уникнути стресу під час сесії

Декілька порад, які працюють

Сесія – завжди екстримальний і стресовий стан для студента, що неминуче настає раз на пів року. Це головна частина веселого студентського життя. Але якщо Ви добросовісний студент, який відвідував пари та вчасно виконував завдання, то особливо нічого боятись. Головне – правильно розрахувати власний час і сили, а також не панікувати. У будь-якому випадку під час сесії присутні зміни настрою, і припускає нерви та злість.

Коли розпочнеться сесія, майже кожен студент відчуває емоційну напругу перед відповідальним моментом на іспиті. Це пояснюється тим, що іспит сприймається як своєрідна критична ситуація, що впливає на соціальний статус, матеріальне становище і подальші перспективи навчання у коледжі. З метою уникнення негативних емоцій під час іспитів, вам пропонуються декілька порад як впоратися зі стресом і зберегти своє психологічне здоров`я.

Конспекти.
Підготуйте їх скоріше! Звичайно, на початку року ми активно вчимося, ходимо на пари, пишемо конспекти. Але вже через місяць багато студентів втрачають «запал» і часто конспектують лекції вибірково. Тому розберіться у власних записах, якщо чогось не вистачає то зверніться на допомогу до одногрупників.

Сон.
Кожного дня засинайте не пізніше 23.00. Психофізіологи не рекомендують посилювати навчальне навантаження за рахунок сну. Саме під час сну відбувається переведення інформації, отриманої за день, з оперативної пам`яті в довгострокову. Тому скорочення кількості часу, відведеного на сон буде сприяти перевтомі, млявості й апатії, а також загалом знизить ефективність засвоєння навчального матеріалу.

Приходь на іспит в зазначений час.

Завжди краще приходити в аудиторію за деяких час до початку іспиту. Це відмінний спосіб зменшити стрес під час іспиту. Для багатьох не буде новинкою той факт, що напруга позначається на мозковій активності.

Намагайся не відволікатися.

В даний час більшість студентів легко відволікаються на соціальні мережі, і це негативно позначається на підготовці до іспитів. Тому, якщо ви шукаєте способи, як позбутися від стресу під час сесії, не відволікайтесь на соціальні мережі, краще зосередьтеся на своїй екзаменаційній роботі.

Без паніки.

Всім знайома картина, коли ти приходиш до навчального закладу перед переглядом або іспитом. Всі панічно поспішають один до одного з розпитуванням «як все пройшло», і потім хвилюваннястають ще сильніше, оскільки тепер ви стали ще більш не впевненим в своїх силах. Не варто слухати інших, як у них все пройшло, а варто прислухатися до себе. Бажано об’єктивно оцінювати свої знання і вірити в себе.

Сесія – це не страшно!

Якщо тобі щось не зрозуміло, звернися до когось, в чиїх знаннях ти впевнений. Сприймай сесію як певний виклик, можливість самоорганізації, перевірки своєї дисципліни і відповідальності. І пам`ятай: важко в навчанні-легко в бою.

Бажаєм всім успіху в здачі сесії!

Практичний психолог,

Гакман М.Ю.

Вижницький фаховий коледж мистецтв та дизайну імені Василя Шкрібляка