Минуле забувати нам не варто, щоб у майбутнє праведно іти...
Багатющий скарб звичаїв, традицій нашого народу ми отримали в спадок і мусимо зберегти його та, нічого не втративши, передати нашим дітям, щоб не перервався зв’язок поколінь, щоб зберегти генетичну пам’ять нашого народу.
Гуцульщина, ніби заповітний край, зберегла дорогоцінні для історії риси мистецтва далеких предків. Одяг гуцулів, починаючи з ХІХ століття, привертав увагу дослідників та поціновувачів мистецтва з Європи. Гуцулок часто називали «парижанками» Карпат. А кожен осередок Гуцульщини, кожне село мали свій упізнаваний стиль одягу – улюблені кольори, характер оздоблення та аксесуари. За вбранням можна було й визначити соціальний статус людини та рівень її заможності.
13 листопада у музеї старожитностей та етнографії Вижницького фахового коледжу мистецтв та дизайну імені Василя Шкрібляка відбулася незвичайна імпреза , на якій велася мова про моду горян Буковинської Гуцульщини та про видання «Одягові традиції Гуцульщини на Вижниччині», яке адресоване студентам, мистецтвознавцям, етнографам, краєзнавцям, дизайнерам одягу та всім тим, кому цікава історія народної моди.
Ми живемо у непростий для нашої держави час і цінуємо те, що маємо можливість працювати і навчатися завдяки Збройним Силам України, які відстоюють кордони нашої незалежної держави. Після вшанування пам’яті всіх загиблих у цій несправедливій війні хвилиною мовчання і вшанування пам’яті наших випускників Романа Скульчука , Едуарда Каралаша, Ігоря Бойчака, які поклали своє життя на вівтар незалежності нашої неньки України, почалося дійство, яке не залишило нікого байдужим.
Гуцульський традиційний стрій –це мистецтво, яке живе крізь століття. Вишуканий , елегантний, практичний: він єднає минуле з майбутнім, захоплює своєю красою і духом. Це справжнє джерело натхнення… Ніби з далеких віків появилися на святі одягнені у старовинний одяг молоді люди, які спонукали всіх присутніх згадати своїх прадідів і своє минуле. Яскраві природні барви Карпат немов відбилися на їх вишитих сорочках, кептарях та жіночих хустках, спів водограїв втілився в мелодійному дзеленчанні багатих жіночих прикрас, а в орнаментальних візерунках вбрання застигли зоряне небо, карпатське сонце та весняне різнобарв’я полонин.
Сучасний одяг, який презентували учасники студії «Folk Art», привернув увагу всіх присутніх своїм незвичайним кроєм, пошиттям, орнаментикою. Поєднання сучасного одягу з елементами традиційного народного костюма — це цікавий спосіб зберегти культурну спадщину, водночас адаптуючи її до сучасності. Такі моделі дозволяють поєднати стародавні символи, орнаменти, техніки вишивки та декор з сучасними кроями, матеріалами і тенденціями. Сучасний одяг із традиційними мотивами є відображенням не лише культури, але й прагнення до збереження національної ідентичності в умовах глобалізації. Сучасні інтерпретації надають народному костюму нового життя, роблячи його невід’ємною частиною модного світу. Кожен образ — це історія, що оживає у вишивці, крої та деталях. Це модний акцент на культурну спадщину, яка залишається актуальною у будь-який час! Минуле і сучасне поєдналось у наших серцях. Яке ж воно дороге серцю кожного українця…
Ведучі імпрези Оксана Одайська і Софія Кривкіна привітали викладацько – студентський колектив закладу, які вступили до підготовки 120 річного ювілею та шанованих гостей: Сергія Чеботаря – начальника Вижницької районної військової адміністрації та його радницю Анну Гринчук, які вболівають за збереження і розвиток історико – культурної спадщини на Вижниччині; Олексія Чепіля – голову Вижницької громади, Вікторію Яремин – завідувачку Косівського музею народного мистецтва і побуту Гуцульщини, Василя Марчука – голову Вижницького районного осередку Всеукраїнського товариства «Гуцульщина», який постійно бере участь у всіх дійствах, які проводяться у музеї; керівників музеїв та світлиць Вижницького району, які працюють над тим, щоб музейна справа у районі процвітала та учасників проєкту « Одягові традиції Гуцульщини» Наталію Андрицуляк , заслужену майстриню народної творчості, яка разом зі своєю матусею Іриною Володимирівною не тільки зібрали неоціненний етнографічний матеріал, але й вишивають шедевральні роботи , які зберігають традиційні мотиви і пам’ять поколінь; Євдокію Яремчук – завідувачку етнографічного музею у селі Виженка; Марію Ісопчук – керівницю народного аматорського фольклорно – етнографічного колективу « Молодички –жартівнички».
Потрібно відзначити , що книга «Одягові традиції Гуцульщини» видана в рамках реалізації спільного проєкту Вижницької та Косівської районних рад «Популяризація історико-культурної спадщини Гуцульщини за межами Єврорегіону, шляхом збереження одягових традицій», який реалізувався в межах Конкурсу підтримки ініціатив місцевих карпатських громад, що проводився Асоціацією «Єврорегіон Карпати -Україна», за фінансової підтримки Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької обласних рад. Ми щиро вдячні Михайлу Андрюку, голові Вижницької районної ради , за реалізацію цікавих проєктів, які здійснені завдяки партнерства районної ради і нашого навчального закладу. Результатами реалізації проєкту стали:
– проведення дослідження одягових традицій населених пунктів Вижницького району – сіл Іспас, Чорногузи, Виженка та міста Вашківці;
– систематизовано матеріали в ході реалізації двох проєктів з дослідженнями у етнографічну двотомну книгу «Одягові традиції Гуцульщини»: «Вижниччина» і «Косівщина»
– розроблено та видано 12 наборів для вишивання автентичних сорочок початку ХХ ст.
– підготовлено спеціалізовану етнографічну виставку з елементами народного одягу та аксесуарів, з адаптацією для осіб з вадами слуху.
– створено віртуальний музей гуцульської моди двох районів.
Роман Гаврилюк, директор Вижницького фахового коледжу мистецтв та дизайну імені Василя Шкрібляка та Вікторія Яремин, завідувачка Косівського музею народного мистецтва і побуту Гуцульщини у своїх виступах поділилися спогадами про цікавий проєкт, який об’єднав два райони у спільній меті – збереження і популяризація історико-культурної спадщини Гуцульщини. Роман Миколайович також проінформував усіх присутніх про роботу колективу коледжу та волонтерську діяльність, яка проводиться у стінах навчального закладу.
Сергій Чеботар, начальник Вижницької районної військової адміністрації і його радниця Анна Гринчук зазначили, що наше минуле є джерелом натхнення і сили для кожного з нас, тому ми повинні берегти і цінувати нашу історію, культуру, традиції, тому що втрачаючи своє коріння і свій рід, ми можемо втратити і наше майбутнє.
Олексій Чепіль, голова Вижницької громади, привітав з виданням книги та наголосив про важливість збереження культурних цінностей та роль патріотичного виховання підростаючого покоління.
Олена Чепух, керуюча справами виконавчого апарату Вижницької районної ради, менеджер проєкту, яка сконцентрувала всю роботу над втіленням проєкту в життя, викладачі коледжу Зіновія Сірецька, Марія Козубовська, Вадим Перетятко розповіли про проведення досліджень та роботу над книгою. Вони зазначили, що вивчаючи одягові традиції Гуцульщини на Вижниччині було звернуто увагу на контраст між одяговою модою гірської та рівнинної територій району, а особливо сіл Чорногузи, Виженка, Іспас та м. Вашківці і наголосили , що гуцульська мода завжди виділялася з поміж інших своєю барвистістю, неповторністю, вишуканістю та притаманними лише цій території особливостями, адже вона увібрала в себе всю повноту й красу гір. Невипадково видатний український вчений-етнограф В.Шухевич, автор фундаментального п’ятитомника “Гуцульщина” писав: “Усім укладом свого життя, своїми нравами і звичаями гуцули відрізняються від своїх співвітчизників, що живуть у Карпатах і далі на Захід. А гуцульський костюм являє собою особливе і видатне явище».
Високо оцінено роботу над книгою «Одягові традиції Гуцульщини на Вижниччині» Миколою Шкрібляком, заслуженим діячем мистецтв України, етнографом, знаної людини не тільки на Буковині, але й далеко за її межами. Всі учасники проєкту відзначили, що робота над виданням була цікавою, ефективною і принесла радість та моральне задоволення від процесу творення, спілкування з людьми, які закохані у мистецтво, у свій рідний край. Унікальність цього видання полягає в тому, що книга має відеоверсію, адаптовану для осіб з тяжкими порушеннями слуху, величезну кількість світлин та етнографічного матеріалу.
Позитивні емоції і гордість за наше, за українське, спонукали до невимушеного спілкування про збереження культурної спадщини нашого краю. Виступаючі Дмитро Козубовський, заслужений працівник освіти і науки України, Василь Марчук , голова Вижницького районного осередку Всеукраїнського товариства «Гуцульщина, Дмитро Курик, заслужений майстер народної творчості , Євдокія Яремчук, завідувачка етнографічного музею у селі Виженка та інші стверджували, що хто не знає минулого, той немає майбутнього.
На світі можна втратити багато…
Найбільша втрата – пам’ять поколінь.
Це для народу рівнозначно страті-
Минуле невіддільне , наче тінь.
На завершення імпрези ведучі підвели підсумок і наголосили , що любіть свою країну та пам’ятайте її минуле, творіть щасливе сьогодні і вірте в краще майбутнє! Нехай всім нам щастить! Все буде Україна!
Під звучанням молитви «БОЖЕ, УКРАЇНУ БЕРЕЖИ!» кожен з присутніх подумки просив Всевишнього, щоб зберіг нашу Матінку – Україну і всіх тих, хто відстоює наше майбутнє на передовій!
Марія Козубовська, заслужений працівник освіти і науки України, завідувачка музеєм старожитностей та етнографії Вижницького фахового коледжу мистецтв та дизайну імені Василя Шкрібляка.
Зіновія Сірецька, голова циклової комісії, викладач – методист.