День пам’яті жертв Голодомору: біль, який повторюється
Сьогодні, в останню суботу листопада, ми вшановуємо пам’ять жертв Голодомору — геноциду українського народу 1932–1933 років. Ця трагедія стала спробою знищити українців через штучний голод, позбавивши їх найціннішого — життя, національної ідентичності та свободи.
Сьогодні, майже століття потому, Україна знову змушена боротися за своє право на існування. Повномасштабна війна, розв’язана Росією, несе смерть, руйнування та намагання знищити нашу культуру, мову та волю. Цей паралельний біль нагадує, що наша боротьба — це не лише про теперішнє, але й про пам’ять тих, кого вбили тоді, та майбутнє тих, хто житиме завтра.
Сьогодні ми закликаємо всіх запалити свічку пам’яті. Нехай її вогонь символізує незламність духу українців, які, попри геноциди, війни та репресії, залишаються сильними, єдиними та готовими боротися за свободу.
Пам’ятаємо тих, хто загинув. Боремося за тих, хто живе. Переможемо заради тих, хто прийде після нас.