Пам’ятаємо…
Страшні сторінки української історії, які не варто забувати
Щороку в Україні в листопаді згадують про голодомори 1932-1933 років, а також 1921—1923 та 1946—1947 років та проводять поминальні панахиди, реквієми, тематичні виставки та традиційну акцію «Засвіти свічку».
Традиційно, до таких заходів долучаються також і студенти коледжу. Так нещодавно, студентами ІІ курсу спеціалізації Художня обробка дерева та Художня вишивка, моделювання та конструювання одягу(куратор Запорожець В.П.) проведено годину пам’яті «Чорна сповідь моєї Вітчизни і її затамований біль».
Захід приурочено 86-м роковинам Голодомору-геноциду, який, за останніми даними дослідників, забрав життя понад семи мільйонів українців.
Викладачі коледжу Д.О.Козубовський та В.В.Кузик, розповіли всім присутнім, що голодомор – це геноцид українського народу, вчинений комуністичним тоталітарним режимом з наміром знищити українську націю.Ці страшні сторінки української історіїофіційно заперечувалися владою СРСР протягом багатьох десятиріч.
До всіх присутніх звернувся також і директор коледжу Р.М. Гаврилюк, який вказав, щодух прагнення українців до самостійності та незалежності, який у всі часи намагалася знищити, є незаперечним, а «Голодомор – це була справжня і так само неоголошена війна проти України, це зброя, з допомогою якої намагалися знищити український дух».
Сучасним студентам таку ситуацію важко уявляти і осмислювати, проте робити це необхідно, щоб хоча б на мить усвідомити жахіття тих років і не допустити їх повторення в майбутньому. Присутні хвилиною мовчання згадали всіх українців, які загинули в ті страшні часи, та запалили свічку пам’яті в капличці, що знаходиться на території коледжу.
О.В.Марковська