Воркшоп “Великодній символ – крашанка.”

 Символ Великодня, початком усього живого у свято Воскресіння Христового є яйце.
   Яйце – всесвітньо поширений символ зародження життя. В міфологіях багатьох народів саме з яйця виникає світ. Також яйце часто символізує переродження, воскресіння, оскільки з нього – яке виглядає неживим, зрештою виходить жива істота. Писанка, як і яйце взагалі, символізує початок народження життя. З писанками та крашанками (галунками) пов’язано безліч легенд, переказів, повір’їв, звичаїв, традицій, обрядів, які виникли ще в язичницьку пору, видозмінювалися, а з прийняттям християнства набули нової якості – пов’язаної з дійством освячення паски під час найголовнішого християнського свята – Великодня, та символізує воскресіння Христа. Звідси і їхня узагальнена назва – «великодні яйця».
    Звичай фарбувати великодні яйця переважно в червоний колір прийшов з глибини століть та зберігся до сьогодення. Готуючись до світлого свята Великодня, українські господині традиційно печуть паски та фарбують яйця. Згідно з давніми традиціями, займатися і тими, і іншими прийнято в Чистий четвер або Велику суботу.
     Писанки, крапанки, дряпанки, крашанки (галунки) є окрасою та основою святкового столу українських родин. Писанка – символ українського народу, його своєрідний оберіг, одна зі стародавніх форм українського народного розпису. Писанку, на відміну від крашанок, у їжу не вживають, адже це оберіг. Крашанки або галунки – обрядова їжа, яка символізує весняне відродження природи, зародження життя, продовження роду.
Нашими предками для декорування великодніх яєць використовувались саморобні фарби, які виготовлялись з кори дерев, трав і квітів. Сучасні галунки можуть створюватися в різноманітних техніках, зокрема з використанням синтетичних барвників. Однак, штучні барвники можуть бути небезпечними, особливо для маленьких дітей та вагітних жінок, алергіків та для астматиків.
     Експерти застерігають, що низка речовин, які містять у фарбах, можуть негативно впливати на здоров’я. Зокрема, тартразин міститься у зеленій фарбі та впливає на активність та фокусування уваги дітей. Небезпечними також можуть бути жовтий, червоний та помаранчевий кольори. Вони часто містять фарбник Е110 заборонений у деяких країнах Європи. У цій речовині можуть зустрічатися домішки, які у довгостроковій перспективі можуть спричинити онкологічні захворювання. Отруєння барвниками може статися через те, що фарба просочується через шкаралупу і потрапляє на яєчний білок. Їсти таку страву дещо небезпечно.
      Зважаючи на актуальність теми студентам 1 курсу відділу «Дизайн» було дано завдання дослідити, вивчити та використати на практиці методи фарбування крашанок натуральними барвниками.
    Для фарбування   студенти використали: куркуму, кропиву, чай «Каркаде», чорний чай, виноградний сік, червоноголову капусту, буряк.
     Під час підготовки до завдання було виявлено що:
 – природні барвники видобуваються з усіх частин рослини: кореня, стебла, кори, заболоні (підкорові волокна), пагонів, листя, квітів, плодів – всі частини рослини дають часто не просто різні відтінки одного кольору, а різні кольори. При цьому на відтінок впливають такі умови, як сезон та час заготовки, кліматичні, ґрунтові та геологічні умови місцевості, погодні умови під час заготовок, вік рослини;
– для закріплення барвника на виробі застосовується протравлювання. Протравлюють хімічними (галун, мідний купорос, залізний купорос, сіль) чи природними (мурашина кислота, оцет, березовий попіл, розсіл квашеної капусти) протравлювачами;
– природні барвники нетоксичні та не алергічні, не містять шкідливих хімічних речовин або канцерогенних компонентів. Вони біологічно розкладаються, це означає, що такі барвники набагато кращі для навколишнього середовища, а їх використання допомагає зберегти довкілля та зменшити залежність людини від шкідливих продуктів.
    Під час воркшопу учасники дізнались багато цікавого та весело провели час.

Куратор групи І ГД, ДС, ДО
Марія СЛОБІДЧУК