Писанки писали…

Писанки писали…

    Навесні, коли все оживає, забрунюється та веселиться з синім небом і водою, коли починає зеленіти оновлена земля, приходять до нас Великодні свята! Ми христосуємося, зичимо один  одному щастя  і обмінюємося великодніми писанками.  З великодньою писанкою йдемо в поле - аби на полі був добрий пожиток , до худоби – аби худоба множилася, кладемо в дитячу купіль - аби дітки росли здоровими й розумними, кладемо на святковий стіл - аби в родині були спокій і добро, аби в кожній світлиці панувала злагода! Великодню писанку даруємо коханим, друзям на знак уваги й приязні, кладемо на могилки – аби душі близьких нам людей не почували себе самотньо.Ніжна і загадкова душа придумала писанку. Кожна з них – як пісня, як думка, як життя. Тому і не знайдеш дві однакові. Буковинські писанки мають переважно геометричний орнамент. У нескладних мотивах геометричного візерунка відтворюються образи сонця, зірок, хмар. Тому Буковинська писанка – це невичерпне джерело творчості для студентів нашого навчального закладу; на основі писанкових мотивів створюються проекти, курсові та дипломні роботи різних спеціалізацій.  Крім того,  щороку перед Паскою у коледжі, пахне воском, фарбами та розповсюджується запах особливо приємного диму. То наші дівчата вчаться писати писанки, щоб давню традицію повезти до своєї рідної домівки.